Аналіз вірша Василя Симоненка “Я…”

Тема: Заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості.

Iдея: Довести читачевi, що кожна людина неповторна. Ідея людської гідності, гордості за того, “що ти – людина”, доповнюється тут мотивом уселюдської спільноти яскраво вираженим протестом проти диктату сили, авторитарності”.

Мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага. Через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади.
Провiдним художним засобом є — «Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.»

Епiтети: «Очицями, повними блекоти», «Він гримів одержимо і люто», «лице рябе».

Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім’я.»
Афористичний висновок вірша “Я…” можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.

Предложения интернет-магазинов