Маркіян Семенович Шашкевич

Біографія Маркіяна Шашкевича

Маркіян Семенович Шашкевич (6 листопада 1811, Підлисся — 7 червня 1843, Новосілки) — західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель“),письменник, поет — започатківець нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч і перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською.

Народився в селі Підлисся Золочівського повіту в сім’ї священика. Навчався в Бережанській ґімназії, в 1838 закінчив Львівську духовну семінарію, був вільним слухачем Львівського університету, та, закінчивши семінарію — парафіяльним священиком по селах Львівщини, а саме у Гумниськах,Нестаничах і Новосілках.

Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь (І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, Г. Ількевич та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західних землях, зокрема за відродження народної мови в письменстві й церковних проповідях (див. «Руська трійця»). Вислідом їхньої діяльності була підготовка рукописів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), яка вирішально вплинула на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.

На думку Кирила Студинського, Маркіян Шашкевич був «першим русином в Галичині, який проникнувся ідеєю національності». Значення Маркіяна Шашкевича як народного пророка (”Будителя”) Західної України співмірне з Тарасом Шевченком (”Кобзарем”) як національним пророком всієї України.

Поетична спадщина

Перший опублікований вірш Шашкевича «Голос галичан» з’явився в 1835 р. Не враховуючи декількох інтимно-ліричних поезій («До милої», «Туга за минулим», «Думка»), Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру («Руська мова», «Дайте руки», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля» та ін.), також на історичні теми: «Хмельницькогообступлення Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий». Надзвичайної поетичної (пророчої) сили є його “Псалми Русланові“. В цілому поетична спадщина в кількісному відношенні невелика, але (якісно) високо оцінена І. Франком та пізнішими дослідниками.

Інші видання

У 1836 р. Шашкевич опублікував брошуру «Азбука і Abecadlo» (1836), спрямовану проти спроб заведення в українській мові латинської абетки. Переклав частину «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). Посмертно Я. Головацький видав «Читанку» Шашкевича для малих дітей (1850).

Смерть і похорон

Помер Шашкевич у злиднях від туберкульозу і був похований у Новосілках. Слава його як Будителя (пророка) краєвої галицької і національної русько-української свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. У 1893 р. тлінні останки його за масової участі населення Галичини перенесено до Львова на Личаківський цвинтар.

 

Біографія Маркіяна Шашкевича 2 варіант

Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 р. в с. Підлисся на Львівщині у сім’ї священика. Навчався у Львівській та Бережанській гімназіях, а згодом —у Львівській духовній семінарії. Очолював гурток семінаристів під назвою «Руська трійця». Брав участь у підготовці збірок «Син Русі», «Зоря», «Русалка Дністровая». Після закінчення семінарії став священиком, служив у селах на Львівщині. Помер Шашкевич 7 червня 1843 р. Літературна спадщина Шашкевича вельми скромна. Більша частина творчого доробку письменника побачила світ після його смерті. Шашкевичу належить авторство низки україномовних і польськомовних поезій та одного оповідання. У його творах переважає історико-героїчна та патріотична тематика. Нетривала літературна діяльність Шашкевича — найбільш талановитого учасника «Руської трійці» — стала початком нового етапу українського письменства в Галичині, визначивши для нього чіткі естетичні та національні орієнтири.

Предложения интернет-магазинов